БЛОГ КЛАССНОГО РУКОВОДИТЕЛЯ
воскресенье, 21 мая 2017 г.
четверг, 18 мая 2017 г.
воскресенье, 30 апреля 2017 г.
среда, 19 апреля 2017 г.
воскресенье, 9 апреля 2017 г.
воскресенье, 5 марта 2017 г.
Як ЗМІ популяризують «групи смерті» й залякують батьків
Наприкінці 2015 року в Росії почали набувати популярності так звані групи смерті — спільноти в соцмережах «Вконтакте» та Instagram, що схиляли дітей до самогубства. Алгоритм роботи подібних груп був доволі простим: дитина ставала частиною «гри», і щодня їй необхідно було виконувати завдання, які надсилав «куратор». Зазвичай спочатку це були малюнки на тілі, потім порізи, останнім завданням завжди було самогубство. Жертви мали надавати фото чи відеодокази вчинків, а самогубство бажано було транслювати онлайн. У результаті з листопада 2015 року по квітень 2016-го із життям покінчили понад півтори сотні дітей.
У грудні 2016 року про такі групи заговорили і в Україні, після того як 16-річна дівчинка вистрибнула з вікна багатоповерхівки в Маріуполі, виконуючи завдання квесту. Заговорили, варто зазначити, не дуже вдало. Як заявляють у ГО «Ла Страда-Україна» (організації, що займається, зокрема, захистом прав дітей), після повідомлення про це в ЗМІ зросла кількість дзвінків на гарячу лінію від потенційних самогубців та їхніх друзів. Новий бум розмов про «групи смерті» припав на середину лютого 2017-го, коли членів спільнот урятували від смерті на Івано-Франківщині, а потім на Херсонщині та в Києві. 25 лютого стало відомо, що кураторами «суїцидальних груп» (принаймні, деяких із них) виявилися студенти-медики.
ЗМІ широко висвітлювали ситуацію, і психологи почали бити на сполох, адже подекуди інформування настільки неякісне, що журналісти примудряються давати чіткі інструкції, як потрапити в такі спільноти, а також провокувати потенційні проблеми між батьками й дітьми і, що найгірше, — фактично рекламувати «групи смерті».
Інструктування
Здебільшого групи смерті — це закриті спільноти в соціальних мережах.
Щоби потрапити до них чи приєднатися до «гри» в інший спосіб, дитина
має здійснити певний перелік шаблонних дій. І журналісти детально
пояснюють, яких саме. Видання «ТелеграфЪ» описує їх покроково, — це фактично гайд по «грі». «Еспресо» чітко пояснює, що треба зробити, аби з тобою зв’язалися так звані куратори. Телеканал «Україна» описує правила таких спільнот, показуючи при цьому їхні назви та аватари в соціальних мережах.Очевидно, що журналісти не мають надавати стільки інформації про подібні групи, адже таким чином фактично допомагають дітям приєднатися до них. Тим не менше, у ЗМІ можна знайти інформацію про те, до яких груп звертатися, які хештеги ставити й навіть яким чином можна себе вбити.
«Медіа дуже хибують інструктивним відеорядом, коли реально показують те, що може зробити людина, аби себе вбити. У сюжеті на “1+1” показали дитячу шию з приставленим лезом, колеса потяга, що проносяться перед очима, і потім труп біля колії. Все це є інструктивними речами, — те, що може зробити конкретна людина. Як правило, ми ніколи не знаємо, чому людина накладає на себе руки. І подібний відеоряд може стати останньою крапелькою, яка мотивує її таке повторити», — каже Любов Найдьонова, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти.
Залякування батьків
Не до кінця розібравшись у суті проблеми, ЗМІ роблять хибні висновки про її причини, а отже й винних у ній. Видання «Сьогодні» подає заголовок: «Дитячі “групи смерті” в соціальних мережах: заманюють грою і “синіми китами”». Видання «ВСІМ» заявляє, що«Діти “ведуться” на романтичні назви спільнот і активно долучаються». У «ТСН» розповідають: «Деяких дітей на такі вчинки штовхають заборони батьків грати в комп’ютерні ігри, а деяких — навпаки — надмірна активість в соцмережах». «Факти» взагалі стверджують: «Если ваш ребенок имеет доступ к интернету — он уже может быть в опасности».
Проте це все — лише залякування інтернетом і підміна причин наслідками.
Директорка департаменту Національних гарячих ліній ГО «Ла
Страда-Україна» Альона Кривуляк пояснювала, що спочатку в дітей виникають проблеми й лише потім вони шукають їх вирішення в подібних групах: «Чому
ці діти реєструються в таких групах, чому обирають самогубство за шлях?
Це означає, що на даний момент їх не все влаштовує, й коли вони кажуть,
що впевнені, що після смерті в них буде все класно, то справді в це
вірять». Себто проблема полягає не в тому, що в дитини є інтернет
чи що у спільнот романтичні назви. Проблема криється у стані самої
дитини, й саме він має насторожувати батьків.Подібні публікації-лякалки тільки завдають шкоди сім’ям: «Чому питання кібервпливів і кіберагресій такі важкі, чому діти так мало звертаються до батьків? Тому що коли діти звертаються до батьків — їхня перша реакція виключити комп’ютер і забрати це віртуальне життя в дитини. Це подвійний негативний вплив, повторне покарання. Коли батьки чують, що соціальні мережі вбивають і так далі, вони схиляються до радикальних дій, які насправді погіршують стан дитини, що й так перебуває у складному психологічному віці. Були ініціативи заборонити “Вконтакте” і тому подібне. Але мені дуже подобається вислів: “Дитину не можна навчити того, що вогонь — це небезпечно, поки вона не відчує, що він гарячий”. Навчити безпеки в інтернеті, так само як і безпеки в користуванні вогнем, не можна, якщо ним не користуватися. Батькам треба розуміти важливість інтернету для дитини. Безапеляційно забирати в дитині інтернет — це порушувати довіру, яка й так у підлітковому віці страждає. Треба розказувати, що я як тато чи мама відповідаю за твою безпеку, зокрема й кібербезпеку. І ти колись так само відповідатимеш за безпеку своїх дітей. Апелювати треба як до дорослої людини», — пояснює Любов Найдьонова. Детальніше про це ви можете прочитати в її публікації.
Розкриття особистих даних
Ще одна річ, на яку постійно хибують журналісти, — це показ імен, облич та родичів фігурантів подібних історій. В уже згаданому сюжеті
на телеканалі «Україна» врятована дівчина коментує події спиною до
камери. Але перед цим ми бачимо її матір та сестру — тож їхні знайомі та
сусіди легко встановлять, кого саме стосувався сюжет. Дівчину називають
по імені, а в титрі матері фігурує прізвище сім’ї, — тож і повне ім’я
постраждалої може скласти будь-хто охочий. Хоча йому не доведеться цього
робити, бо телеканал сам показує незаретушовану сторінку дівчини
в соцмережі, де видно її ім’я та аватар. «Українські сенсації» на «1+1» теж не приховують у соціальних мережах ані імен жертв, ані імен кураторів із «груп смерті». У «ТСН» заретушували ім’я дівчини біля її аватару, але чомусь лишили його біля записів на стіні.«Я вважаю, що порушувати приватність людей у таких випадках неприпустимо. Мають бути виробничі стандарти, редакційні стандарти, які мають чітко прописувати заборону й передбачати якісь санкції за це. Щоби люди відчували відповідальність. Адже після подібного розголошення життя цих дітей може змінитися, і не на краще. Люди, які вчинили спробу самогубства, зазвичай приховують це, адже очікують негативного до себе ставлення», — каже психолог Любов Найдьонова.
У грудні ми говорили про це з Антоніною Муштенко, членкинею правління Асоціації психологів України. Тоді вона заявляла, що подібні заборони вже існують: «Існує багато конвенцій на цю тему. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення спільно з “Ла Страдою”, Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, АПУ та іншими організаціями зараз розробляють черговий спільний документ, який регулюватиме питання захисту дітей на телебаченні. Найбільші канали країни беруть участь у цих засіданнях, але до застосування вдумливого ставлення до висвітлення подій , що стосуються дітей, поки справа не дійшла. На жаль».
Реклама
Американський дослідник Бернард Коен у 1963 році сказав: «Пресі погано вдається сказати людям, як думати, але добре вдається сказати, про що думати». У нашій ситуації це означає серйозну проблему, відому в психології як «зараження». Чим більше журналісти говорять про, скажімо, «групи смерті», тим більшої актуальності й популярності останні набувають. Досить поглянути лише на динаміку запитів у Google
із назвами найпопулярніших спільнот для самогубців — за останній місяць
кількість запитів зросла у сто разів і продовжує збільшуватися. Наразі
пошукова система видає понад 2,6 мільйона тематичних результатів із
назвами спільнот. Це більше ніж у «Євробачення» (2,3 млн), «Блокада
Донбасу» (1,1 млн) та простого запиту «Самогубство» (419 тис.).Далі діє замкнене коло: історія у тренді, тому журналісти продовжують про неї писати. Ці тексти популярні серед читачів, адже стосуються смерті й небезпеки, вражають, лякають і взагалі лоскочуть нерви своєю містичністю (таємничі куратори, закриті спільноти й так далі). Тож журналісти пишуть ще більше. Про це дізнається більше людей, а отже зростає й кількість потенційних жертв такого захоплення. Більше дітей і дорослих хочуть спробувати зв’язатися з такими кураторами з цікавості. З іншого боку — більше людей розуміють, що можуть стати такими кураторами. Таким чином, «зараження» провокує все більше й більше самогубств.
«Висвітлювати подібні теми у ЗМІ варто, адже вони є соціально важливими. Але потрібно вводити певні правила, які би зменшували ефект зараження. Адже те, що висвітлення суїцидів викликає ланцюгову реакцію повторення, доведено вже дуже давно. Фактично є канадський досвід, який показує, що якщо використовувати певні правила висвітлення самогубств, це може зменшити вплив ланцюгової реакції на 70–80 %», — стверджує психолог.
Отже, які правила, за словами Любов Найдьонової, пропонує Opening Minds initiative of the Mental Health Commission of Canada:
1. Новини про суїцид варто висвітлювати лише тоді, коли ризики для соціуму переважають негативи від таких повідомлень.
2. Обов’язково слід шукати зв’язок самогубств із широкими соціальними питаннями: соціальними захворюваннями чи, як у даному контексті, — іграми в соціальних мережах.
3. Слід поважати приватність людини, яка загинула, та її родичів.
4. Обов’язково потрібно говорити про страждання рідних та близьких людини, яка скоїла самогубство.
5. Обов’язково включати в подібні новини інформацію про те, де потенційні самогубці можуть отримувати допомогу. Наприклад, вказувати номери гарячих ліній.
6. Не романтизувати самогубство, пов’язуючи його з коханням чи, наприклад, героїзмом.
7. Не поспішати з висновками про особисті причини самогубства. Воно завжди має багато факторів, не варто їх спрощувати до поверхового висвітлення.
8. Не подавати у своїх матеріалах інструкцій.
9. Не вживати слів, які викликають стигматизацію людини, що здійснила спробу самогубства.
Психолог додає, що журналісти мають чітко визначати діяльність подібних груп як злочинну: «Потрібно дуже чітко давати кваліфікації — що це є злочинна поведінка. Не треба додатково емоційно підкреслювати це. Це має бути абсолютно раціональна, адекватна оцінка, яка кваліфікує, що це є зло, що є злочин проти особистості. Це не просто забавка, а злочинні дії».
Якщо ми хочемо, щоби черговий пік існування «груп смерті» минув, маємо змінити риторику розповідей про них. Перестати популяризувати їхні назви та символіку, не інструктувати, як до них вступити і як можна покінчити життя самогубством. Припинити звинувачувати інтернет у всіх гріхах і залякувати ним батьків. Почати користуватися вищевказаними порадами з висвітлення самогубств. І в жодному разі не продукувати теорій змови, містифікацій та нових загадок навколо цієї теми. Як стверджують численні розслідування, кураторами подібних спільнот найчастіше виступають звичайні підлітки: їм цікаво бавитися у щось, позиційоване в медіа як популярна небезпечна гра, сповнена загадкових символів. Але щойно ми змінимо ставлення до цього на «вбивство, що загрожує 15 роками тюрми» — їхній інтерес одразу мине.
http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/kids/yak_zmi_populyarizuyut_grupi_smerti_y_zalyakuyut_batkiv/?media=print
воскресенье, 19 февраля 2017 г.
ОБНОВЛЕНИЕ ЭЛ.ТАБЛИЦ УСПЕВАИМОСТИ ДЕТЕЙ!
УВАЖАЕМЫЕ РОДИТЕЛИ!
ВЫСТАВИЛА ОЦЕНКИ (янв.-февр.) В ЭЛ.ТАБЛИЦЫ!
Л.П.
понедельник, 13 июня 2016 г.
понедельник, 16 мая 2016 г.
Окончание года
Уважаемые родители!
В среду, 25 мая, в 18.00, в каб.311 состоится родительское собрание.
Учебники нужно подготовить к сдаче 25 мая.
Просьба написать заявление в лагерь, образец дан ниже.
Лариса Петровна
ЗАЯВА (ПРИМІРНИК)
Директору ОЗОШ № 38
Ордановській Л.Є.
Петрової А.Б.
матері учня (учениці) 6-Б класу
Петрова Олексія
Заява
Прошу зарахувати до шкільного оздоровчого таботу "Барвінок" мого сина (мою доньку)
Петрова Олексія на термін з 30 травня по 03 червня 2016 р. з режимом находження в таборі з
09.00 до 14.00 та харчуванням обід.
Дата Підпіс
________________________________________________________________________________
Стоимость одного обеда - 15 гр.
воскресенье, 20 марта 2016 г.
РОДИТЕЛЬСКОЕ СОБРАНИЕ
В четверг, 24 марта, в 18.00, в каб. 311,состоится родительское собрание.
Лариса Петровна
воскресенье, 31 января 2016 г.
пятница, 29 января 2016 г.
вторник, 26 января 2016 г.
ЗАДАНИЯ ПО ПРЕДМЕТАМ НА ПЕРИОД КАРАНТИНА
Сайт школы
Прямая ссылка на подготовленный мною урок
Следите за дальнейшей информацией!
Лариса Петровна
понедельник, 25 января 2016 г.
воскресенье, 24 января 2016 г.
пятница, 15 января 2016 г.
КАРАНТИН!
В одесских школах объявлен карантин до 25-го января. Если его не продлят, то в школу - 25-го.
Лариса Петровна
понедельник, 11 января 2016 г.
суббота, 10 октября 2015 г.
понедельник, 31 августа 2015 г.
1 СЕНТЯБРЯ
Собираемся во дворе школы (со стороны окон библиотеки) в 8.15
8.30-9.15 Линейка
9.30 - 10.10 Урок с кл.рук. Украіна - моя улюблена країна 311
10.15 -10.35 Урок с кл.рук. Одесса - мой город родной 311
Инструктаж по технике безопасности
1. 10.45 - 10.10 География каб. 303
2. 11.15 - 11.40 Биология 305
3. 11.50 - 12.15 Математика 307
4. 12.25 - 12.50 Русский 210
5. 13.00 - 13.25 Украинский 309
________________________________
6. 13.30 - 13.55 Труд
7. 14.00 -14.25 Труд
Учебники с собой не брать, только тетради, дневник, ручку
Всю остальную информацию по организации учебного процесса узнаете завтра от кл.рук.
Наш кабинет теперь 311
До встречи!
Подписаться на:
Сообщения (Atom)